Гулі (№ 2)

Кінець

Почитаємо наступний комікс?

Субтитри

Опубліковано
Top Cow Productions, Inc.
Лос-Анджелес

Автори:
Мет Гокінс (Matt Hawkins)
Раян Кеді (Ryan Cady)
А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
Художнє оформлення: Studio Hive
Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)

Розділ 2

Тенно. «Найліпші воїтелі» Сонячної системи. Вважаються невразливими та непереможними.
Або вони хочуть, щоби так вважали.
Можеш не вставати.
Поки в тобі кров гулів із паралітичними складниками, то дивовижно, що ти взагалі якось рухаєшся.

Але ґрінери не почвари якісь.
Ти відважно бився в тому остронському селищі.
Марно, звичайно, але відважно.
Саме тому мої війська захопили тебе неушкодженим. Саме тому я поводжуся з тобою як із шанованим військовополоненим.
Було би прикро, якби ми мали поводитися з тобою… інакше.
У тебе є остання можливість розповісти все. Добровідльно.
Чому ти захищав це селище? Що вони ховають від мене?
«Інакше» — це ось так.
Воно пізнає тебе, тенно.

Аскарида. Омега-версія. Незрівнянно лиховісний симбіонт.
З цим…
твоя свідомість…
моя.
Так, я бачу…
Та дівчина в селищі. Звідкись вона знає…
Вітаю, капітане Воре.

Ти знаєш мене?
Лотос! Я знаю тебе, відьмо.
Капітане, твоя пихатість уже підводила тебе. Невдовзі це станеться знову.
Ха. Завдяки аскариді я читаю його свідомість як відкриту книгу. Твій тенно — мій. Я тут переможець.
А ти… ти лише на дрібку щось більше за примару.
Керуєш своїми солдатами з якогось сховку. Тьху. Справжні командувачі гострять свій розум та здібності наче зброю — на бойовищі.
Цього ти не врятуєш.

Уже врятувала.
Це не має значення! Я знайшов те, що шукав — як і підозрював! Дівчина знає…
Починаю Перенесення.
Вона знає…

Капітане?
Вона знає. Вона поведе нас.
Збирай солдатів. Те селище заслуговує на повторний візит.
А що з теннівською поганню?
Нікчемне сміття. Але залиш підрозділ. Про випадок, якщо відьма відправить рятувальний загін…
Селяни ховали дещо набагато цінніше, аніж прості артефакти. Дещо, що вони не могли взяти.
І та дівчина відведе нас саме туди.

Тепер я сама.
Вони здолали тебе… а разом із тим і мою віру в легенди.
Дівча, зупинися.
Іди… іди до дідька.

Ти зараз у стіну вліпишся. Ось я про що.
Ти не з ґрінерів.
А ти — у кепському стані.
Тут є місце, де зможемо поговорити?

Отже, ти вважаєш, що ґрінери полонили твого друзяку-тенно?
Або вбили, як убили всіх інших.
Ні.
Ворфрейм — дуже цінний трофей. Більший за будь-що, що ховав твій народ.
У мене є знайомі, які підкинуть тебе до найближчої остронської колонії. Цетус підійде?
Нікуди я не піду.
Як тебе звати?
Рейкові агенти кличуть мене Качечкою. Не варто лишатися…
Ти із «Солярійської єдності»? Що могло привести?..
Цить. Слухай.
Дівчинко, виходь!

Виходь і відведи нас…
до орокінського сховища.
Що?!
Знайшла нових друзів? Можливо, удвох ви нам ліпше допоможете.
Ця гидкопика туша — капітан, трясця-його-матері, *Вор*!
Ушиваймося. Зараз же!
Наздогнати їх!

Ти досі обираєш сторону тенно, дівчино?
Розгрупуватися.
Навіть після того, як відчула могутність ґрінерів на собі?
А з таємницями сховища в руках Королев ми станемо ще сильнішими!
Ш-ш-ш.
«Ми можемо контролювати ворфреймів! Ми можемо забезпечити мирні часи!».
«Мирні часи під владою ґрінерів!».
«Невже ти не хочеш бути частиною цього?!»

Руки в ноги, сестро!
От, трясця.

Не могла просто взяти й допомогти нам, га?
Досі ведешся на героїчні оповідки.
На твоєму місці я б не починав стрільбу.
Вони від цього лише більше дратуються.
Отже, погань. Ти відведеш мене туди, де я…
Капітане! Що це таке?!
Ні. Невже ще один…

«Меґ. Починай.»

Хапайте тенно!

Нам із тобою, люба, сюди!

Відступаймо, браття!
Ліпше не випробовувати удачу.
«Зажди. Ґрінери — не пріоритетна ціль.»
Коли ти дісталася орбіти, то я вже могла налаштувати Перенесення Екскалібура. Його можна буде дістати іншим разом…
«Але тепер ґрінери утекли зализувати рани, лишивши справжній скарб без охорони».
«Я бачила думки Вора. Він вірить, що неподалік орокінське сховище…
А та остронка зможе показати шлях».

Отже… це щось нове, значить?
Вор не зупиниться, поки не отримає бажане. Ми не зможемо завадити.
Гадаю, що намалювалося ще кілька варіантів.
Капітан Вор, новий тип ґрінерів, Лотос, два тенно — усе в один день. Що далі?
Сподіваюся, ти зможеш мені сказати.
Міцукі. Я Лотос. Я відправила тенно у твій світ.
Нам потрібна твоя допомога.
Щось, що ти розповіла тенно — Екскалібуру — навело Вора на думку, що ти знаєш, де розташовано прадавній скарб.
Щось занадто велике, щоби забрати. Сховище.
Ти знаєш про що я говорю?
Так. У печерах, неподалік звідси…
«Ми знали, що це орокінська споруда, але ніхто не зміг потрапити всередину».
«Ми назвали це „Золоті Двері”».
Нам потрібно потрапити туди раніше, аніж Вор зможе відчинити прохід. Проведеш?
Із заплющеними очима.
Кгм.
Йому буде непросто зробити будь-що без своєї химерної дрібнички.
Ключ Порожнечі? Качечко… пощастило, що ти з нами.

Мені потрібні всі вартові на патрулюванні. Робіть усе, щоби сповільнити Лотос.
Браття, облиште відчай. Ця поразка була необхідністю.
Поворот на шляху до величі. Він приведе нас до істинної мети на цій планеті.
Не цей брухт — а спосіб керувати ним.
Шлях до справжньої слави. Шлях до майоріння стягів Королев над усією галактикою.
Шлях до перемоги.
ghouls2.ghouls1Subtitle145

Перша сторінка

Сторінка з 26

Остання сторінка

Субтитри

Опубліковано
Top Cow Productions, Inc.
Лос-Анджелес

Автори:
Мет Гокінс (Matt Hawkins)
Раян Кеді (Ryan Cady)
А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
Художнє оформлення: Studio Hive
Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)

Розділ 2

Тенно. «Найліпші воїтелі» Сонячної системи. Вважаються невразливими та непереможними.
Або вони хочуть, щоби так вважали.
Можеш не вставати.
Поки в тобі кров гулів із паралітичними складниками, то дивовижно, що ти взагалі якось рухаєшся.

Але ґрінери не почвари якісь.
Ти відважно бився в тому остронському селищі.
Марно, звичайно, але відважно.
Саме тому мої війська захопили тебе неушкодженим. Саме тому я поводжуся з тобою як із шанованим військовополоненим.
Було би прикро, якби ми мали поводитися з тобою… інакше.
У тебе є остання можливість розповісти все. Добровідльно.
Чому ти захищав це селище? Що вони ховають від мене?
«Інакше» — це ось так.
Воно пізнає тебе, тенно.

Аскарида. Омега-версія. Незрівнянно лиховісний симбіонт.
З цим…
твоя свідомість…
моя.
Так, я бачу…
Та дівчина в селищі. Звідкись вона знає…
Вітаю, капітане Воре.

Ти знаєш мене?
Лотос! Я знаю тебе, відьмо.
Капітане, твоя пихатість уже підводила тебе. Невдовзі це станеться знову.
Ха. Завдяки аскариді я читаю його свідомість як відкриту книгу. Твій тенно — мій. Я тут переможець.
А ти… ти лише на дрібку щось більше за примару.
Керуєш своїми солдатами з якогось сховку. Тьху. Справжні командувачі гострять свій розум та здібності наче зброю — на бойовищі.
Цього ти не врятуєш.

Уже врятувала.
Це не має значення! Я знайшов те, що шукав — як і підозрював! Дівчина знає…
Починаю Перенесення.
Вона знає…

Капітане?
Вона знає. Вона поведе нас.
Збирай солдатів. Те селище заслуговує на повторний візит.
А що з теннівською поганню?
Нікчемне сміття. Але залиш підрозділ. Про випадок, якщо відьма відправить рятувальний загін…
Селяни ховали дещо набагато цінніше, аніж прості артефакти. Дещо, що вони не могли взяти.
І та дівчина відведе нас саме туди.

Тепер я сама.
Вони здолали тебе… а разом із тим і мою віру в легенди.
Дівча, зупинися.
Іди… іди до дідька.

Ти зараз у стіну вліпишся. Ось я про що.
Ти не з ґрінерів.
А ти — у кепському стані.
Тут є місце, де зможемо поговорити?

Отже, ти вважаєш, що ґрінери полонили твого друзяку-тенно?
Або вбили, як убили всіх інших.
Ні.
Ворфрейм — дуже цінний трофей. Більший за будь-що, що ховав твій народ.
У мене є знайомі, які підкинуть тебе до найближчої остронської колонії. Цетус підійде?
Нікуди я не піду.
Як тебе звати?
Рейкові агенти кличуть мене Качечкою. Не варто лишатися…
Ти із «Солярійської єдності»? Що могло привести?..
Цить. Слухай.
Дівчинко, виходь!

Виходь і відведи нас…
до орокінського сховища.
Що?!
Знайшла нових друзів? Можливо, удвох ви нам ліпше допоможете.
Ця гидкопика туша — капітан, трясця-його-матері, *Вор*!
Ушиваймося. Зараз же!
Наздогнати їх!

Ти досі обираєш сторону тенно, дівчино?
Розгрупуватися.
Навіть після того, як відчула могутність ґрінерів на собі?
А з таємницями сховища в руках Королев ми станемо ще сильнішими!
Ш-ш-ш.
«Ми можемо контролювати ворфреймів! Ми можемо забезпечити мирні часи!».
«Мирні часи під владою ґрінерів!».
«Невже ти не хочеш бути частиною цього?!»

Руки в ноги, сестро!
От, трясця.

Не могла просто взяти й допомогти нам, га?
Досі ведешся на героїчні оповідки.
На твоєму місці я б не починав стрільбу.
Вони від цього лише більше дратуються.
Отже, погань. Ти відведеш мене туди, де я…
Капітане! Що це таке?!
Ні. Невже ще один…

«Меґ. Починай.»

Хапайте тенно!

Нам із тобою, люба, сюди!

Відступаймо, браття!
Ліпше не випробовувати удачу.
«Зажди. Ґрінери — не пріоритетна ціль.»
Коли ти дісталася орбіти, то я вже могла налаштувати Перенесення Екскалібура. Його можна буде дістати іншим разом…
«Але тепер ґрінери утекли зализувати рани, лишивши справжній скарб без охорони».
«Я бачила думки Вора. Він вірить, що неподалік орокінське сховище…
А та остронка зможе показати шлях».

Отже… це щось нове, значить?
Вор не зупиниться, поки не отримає бажане. Ми не зможемо завадити.
Гадаю, що намалювалося ще кілька варіантів.
Капітан Вор, новий тип ґрінерів, Лотос, два тенно — усе в один день. Що далі?
Сподіваюся, ти зможеш мені сказати.
Міцукі. Я Лотос. Я відправила тенно у твій світ.
Нам потрібна твоя допомога.
Щось, що ти розповіла тенно — Екскалібуру — навело Вора на думку, що ти знаєш, де розташовано прадавній скарб.
Щось занадто велике, щоби забрати. Сховище.
Ти знаєш про що я говорю?
Так. У печерах, неподалік звідси…
«Ми знали, що це орокінська споруда, але ніхто не зміг потрапити всередину».
«Ми назвали це „Золоті Двері”».
Нам потрібно потрапити туди раніше, аніж Вор зможе відчинити прохід. Проведеш?
Із заплющеними очима.
Кгм.
Йому буде непросто зробити будь-що без своєї химерної дрібнички.
Ключ Порожнечі? Качечко… пощастило, що ти з нами.

Мені потрібні всі вартові на патрулюванні. Робіть усе, щоби сповільнити Лотос.
Браття, облиште відчай. Ця поразка була необхідністю.
Поворот на шляху до величі. Він приведе нас до істинної мети на цій планеті.
Не цей брухт — а спосіб керувати ним.
Шлях до справжньої слави. Шлях до майоріння стягів Королев над усією галактикою.
Шлях до перемоги.
ghouls2.ghouls1Subtitle145

Кінець

Почитаємо наступний комікс?