Гулі (№ 5)

Кінець

Почитаємо наступний комікс?

Субтитри

Опубліковано
Top Cow Productions, Inc.
Лос-Анджелес

Автори:
Мет Гокінс (Matt Hawkins)
Раян Кеді (Ryan Cady)
А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
Художнє оформлення: Studio Hive
Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)

Розділ 5

Що… що ти накоїла?
Медика… ми думали…
А-у-у…
Тихше, тихше. Пригальмуй, люба. Ми не знаємо, що ця штука зробила з тобою.
Я… я теж не знаю.
Я зцілилася від гульської отрути. А моя сліпота…
… Медика побачила в ній ще одну проблему, яку потрібно прибрати…
У зрозумілий їй спосіб.
Дані.

А-а-а!
Орокінські технології силоміць з’єднуються з моїм людським мозком…
Свідомість мертвого зорельота зливається з моєю…
Ніколи не бачила таких кольорів і картин. Навіть не могла уявити…
Це наче запихувати всесвіт у сірникову коробку.
Я відчуваю, ніби це все замінює мій зір, впливаючи на мозок.

Я прийшов сюди в пошуках ароґ’я медики.
Тримайтеся, ґрінери!
Мій ключ до керування ваорфреймами.
Я прийшов шукати контроль…
А натомість знайшов…
Усемогутність.

Зореліт хоче… щоб я бачила… як він бачить…
Це занадто! Мій мозок… мій мозок не створений для!..
А-А-А!
Я бачу те, що бачить зореліт. Я знаю те, що знає зореліт.
Міцукі… якщо це правда…
БРАККА-БРАККА-БРАККА
Ро-оо-АА-РР
СКРІ-І-ІТ
Ми можемо скористатися твоєю допомогою, щоби вибратися звідси.

Рай для таких, як я.
ҐЛА-АК
РО-ОО-Р
ЧІТТА-ЧІТТА-ЧІТТА
Але двері довго не втримають цих уярмлених.
Вони прорвуться і всьому кінець.
Я мушу покинути це місце…
Знешкодити всі загрози…
Перш ніж повернутися й забрати цей трофей із трофеїв.
Заради Королев. Заради ґрінерів.
Вартові брами! Доповідайте ситуацію.
Без змін.
Шлях уперед?
Теннівська погань у приміщенні медики. У пастці.
Добре.

Мала, дай нам щось. Покажи вихід.
Забагато… наче мій мозок… вивертає.
А-а-а!
Міцукі!
«Міцукі…»
«Дівча».
«Ти мусиш це зробити».
БУДДА-БУДДА-БУДДА
СРІ-І-К
БАМ-БАМ
АА-ОО-ОҐГХ
«Ти мусиш».
Я бачу. Я бачу їх усіх.
Заражені, ґрінери, уярмлені… орокінська система захисту не спроможна стримати їх.
Обраховую змінні. Дві сотні складних симуляцій. Висновок…
Урятуватися не вийде.

Дайте відсіч! Відженіть їх від скарбниці!
Рушаймо до медики!
Сьогодні ми вб’ємо тенно.
Слабкість. Сумніви. Усе згоріло в цьому тиглі.
Ці потвори не завадять мені взяти мій трофей.
Відкрити вогонь!

Вор знайшов дещо моторошне. Качечко… ми не можемо дозволити йому зберегти це. Ми повинні зупинити його.
Знаєш, люба, мій старий завжди казав:
«Бажання нічого не значать, якщо ти мертва».
Ти шокована, нас оточено, Лотос зникла.
Час переосмислити втрати й валити.
І куди саме точніше ми маємо «валити»?
Якщо Вор тут досягне успіху…
То для нас ніде не буде жодного місця, яке б не контролювали ґрінери.
Ніде?
Ніде.
Мозок батька поставили на полицю за крадіжку вантажу зливних плунжерів.
Кажу, що чолов’яга не був генієм.

Усе, що я хочу. Усе, за що бився.
Проріжте шлях. Розчистіть прохід.
Могутність і слава моїм солдатам та моїм Королевам.
Усе, що стоїть між мною та тією шаною — це ці двері…
І останні з моїх ворогів.
Тенно! Здавайся.
ВГАҐХ
тік-тік-тік
БУ-УМ
ВЖУ-УШ
Усе, що я хотів.
Цей зореліт належить ґрінерам.

Усе, що я мала.
Вор забрав у мене.
Сюрприз.

І тепер він загнав мене у пастку.
Треба було тебе знищити.
Разом із твоїм селищем.
Мої друзі поранені. Виснажені.
А-а-а!
Вони несли мене так далеко. Вони захищали мене так довго.
Настала моя черга.

А-а-а
Що…
Більше не дозволю!
Більше не дозволю.
Ого.
Ра-а-о-о-о!
Біжіть.

Це за мою матір! За мого батька!
Цікава штука є в помсті, люба. На секунду…
здається, що ти лишаєш щось позаду.
Але потім виявляється, що воно повертається сильнішим.
Як дещо інше.
Ка-БУ-УМ
Зореліт створює нових уярмлених. Покваптеся!

Усе в порядку. Канали розблоковано.
Ви живі! Меґ, переконайся, що Брама стабільна.
Нема часу на аналіз інформації. Вам знадобляться дні, щоб обійти першого сторожа. Забудьте.
Мій хоробрий тенно. Лотос, я можу врятувати його. Я можу зазирнути в аскариду.
На це нема часу.
«Вам доведеться покинути зореліт і витягти ключ зі сторони Землі».
Капітане…
«Перш ніж вороги зможуть пройти за вами».
Тримай… теся…

Це безпечний шлях. Рушайте.
Я могла б оплатити сотні установок…
Ось.
Тобі знадобилися б дні. Ось я зібрала за кілька секунд. Сподіваюся, це допоможе.
А вона подорослішала.
Попіклуйся про безпеку Екскалібура!
Дістаю ключ Порожнечі!
Прощавай, зорельоте.
Знову сліпа.

Я так не думаю.
Остання перевірка відваги.
Дівчинко.
«Твої друзі мертві або скоро стануть такими. Я переміг».
«Але я ґрінер. Я створений із чогось кращого — створений для чогось кращого».
Я дарую тобі милостиву смерть.
Якщо хочеш щось сказати наостанок…
Скажи їм не…

Ґх-х… Не…
Годі базікати, Воре.
Мій тенно.
Що Качечка казала про помсту?
Що лишаєш щось позаду…
А воно повертається сильнішим?
Побачимо.

Виплати за це…
Мене вб’ють.
Тенно.
Тут наші стежки розбігаються.
Але знай, що де б ми не були, у яких війнах не билися б…
ми битимемося разом.

Щойно зв’язок із зорельотом розірвався, я втратила зір. Але всесвіт тепер для мене значно яскравіший.
Я б винагородила твою доблесть відпочинком, тенно.
Але нашою системою шириться хаос.
Війна зовсім не закінчилася.
Нові друзі…
Грошей за передавання даних вистачило на ремонт і відсотки за місяць щонайменше. Це вже щось.
Уперед і вгору!

Навіть нове місце, яке можу назвати своїм.
Зі спогадів минулого, що ще станеться, ми знаємо про тебе. Ти говорила, говориш та говоритимеш багато…
з нею.
Я… з ким?
Заради Унум…
«Саме так».
Після усього пережитого, усього за що билися…
Я не можу не відчути краплину надії.
Кінець.

Перша сторінка

Сторінка з 26

Остання сторінка

Субтитри

Опубліковано
Top Cow Productions, Inc.
Лос-Анджелес

Автори:
Мет Гокінс (Matt Hawkins)
Раян Кеді (Ryan Cady)
А також Кем Роджерс (Cam Rogers) та Раян Мол (Ryan Mole)
Засновано на ідеї Стіва Сінклера (Steve Sinclair)
Художнє оформлення: Studio Hive
Зверстано: Трой Петері (Troy Peteri)

Розділ 5

Що… що ти накоїла?
Медика… ми думали…
А-у-у…
Тихше, тихше. Пригальмуй, люба. Ми не знаємо, що ця штука зробила з тобою.
Я… я теж не знаю.
Я зцілилася від гульської отрути. А моя сліпота…
… Медика побачила в ній ще одну проблему, яку потрібно прибрати…
У зрозумілий їй спосіб.
Дані.

А-а-а!
Орокінські технології силоміць з’єднуються з моїм людським мозком…
Свідомість мертвого зорельота зливається з моєю…
Ніколи не бачила таких кольорів і картин. Навіть не могла уявити…
Це наче запихувати всесвіт у сірникову коробку.
Я відчуваю, ніби це все замінює мій зір, впливаючи на мозок.

Я прийшов сюди в пошуках ароґ’я медики.
Тримайтеся, ґрінери!
Мій ключ до керування ваорфреймами.
Я прийшов шукати контроль…
А натомість знайшов…
Усемогутність.

Зореліт хоче… щоб я бачила… як він бачить…
Це занадто! Мій мозок… мій мозок не створений для!..
А-А-А!
Я бачу те, що бачить зореліт. Я знаю те, що знає зореліт.
Міцукі… якщо це правда…
БРАККА-БРАККА-БРАККА
Ро-оо-АА-РР
СКРІ-І-ІТ
Ми можемо скористатися твоєю допомогою, щоби вибратися звідси.

Рай для таких, як я.
ҐЛА-АК
РО-ОО-Р
ЧІТТА-ЧІТТА-ЧІТТА
Але двері довго не втримають цих уярмлених.
Вони прорвуться і всьому кінець.
Я мушу покинути це місце…
Знешкодити всі загрози…
Перш ніж повернутися й забрати цей трофей із трофеїв.
Заради Королев. Заради ґрінерів.
Вартові брами! Доповідайте ситуацію.
Без змін.
Шлях уперед?
Теннівська погань у приміщенні медики. У пастці.
Добре.

Мала, дай нам щось. Покажи вихід.
Забагато… наче мій мозок… вивертає.
А-а-а!
Міцукі!
«Міцукі…»
«Дівча».
«Ти мусиш це зробити».
БУДДА-БУДДА-БУДДА
СРІ-І-К
БАМ-БАМ
АА-ОО-ОҐГХ
«Ти мусиш».
Я бачу. Я бачу їх усіх.
Заражені, ґрінери, уярмлені… орокінська система захисту не спроможна стримати їх.
Обраховую змінні. Дві сотні складних симуляцій. Висновок…
Урятуватися не вийде.

Дайте відсіч! Відженіть їх від скарбниці!
Рушаймо до медики!
Сьогодні ми вб’ємо тенно.
Слабкість. Сумніви. Усе згоріло в цьому тиглі.
Ці потвори не завадять мені взяти мій трофей.
Відкрити вогонь!

Вор знайшов дещо моторошне. Качечко… ми не можемо дозволити йому зберегти це. Ми повинні зупинити його.
Знаєш, люба, мій старий завжди казав:
«Бажання нічого не значать, якщо ти мертва».
Ти шокована, нас оточено, Лотос зникла.
Час переосмислити втрати й валити.
І куди саме точніше ми маємо «валити»?
Якщо Вор тут досягне успіху…
То для нас ніде не буде жодного місця, яке б не контролювали ґрінери.
Ніде?
Ніде.
Мозок батька поставили на полицю за крадіжку вантажу зливних плунжерів.
Кажу, що чолов’яга не був генієм.

Усе, що я хочу. Усе, за що бився.
Проріжте шлях. Розчистіть прохід.
Могутність і слава моїм солдатам та моїм Королевам.
Усе, що стоїть між мною та тією шаною — це ці двері…
І останні з моїх ворогів.
Тенно! Здавайся.
ВГАҐХ
тік-тік-тік
БУ-УМ
ВЖУ-УШ
Усе, що я хотів.
Цей зореліт належить ґрінерам.

Усе, що я мала.
Вор забрав у мене.
Сюрприз.

І тепер він загнав мене у пастку.
Треба було тебе знищити.
Разом із твоїм селищем.
Мої друзі поранені. Виснажені.
А-а-а!
Вони несли мене так далеко. Вони захищали мене так довго.
Настала моя черга.

А-а-а
Що…
Більше не дозволю!
Більше не дозволю.
Ого.
Ра-а-о-о-о!
Біжіть.

Це за мою матір! За мого батька!
Цікава штука є в помсті, люба. На секунду…
здається, що ти лишаєш щось позаду.
Але потім виявляється, що воно повертається сильнішим.
Як дещо інше.
Ка-БУ-УМ
Зореліт створює нових уярмлених. Покваптеся!

Усе в порядку. Канали розблоковано.
Ви живі! Меґ, переконайся, що Брама стабільна.
Нема часу на аналіз інформації. Вам знадобляться дні, щоб обійти першого сторожа. Забудьте.
Мій хоробрий тенно. Лотос, я можу врятувати його. Я можу зазирнути в аскариду.
На це нема часу.
«Вам доведеться покинути зореліт і витягти ключ зі сторони Землі».
Капітане…
«Перш ніж вороги зможуть пройти за вами».
Тримай… теся…

Це безпечний шлях. Рушайте.
Я могла б оплатити сотні установок…
Ось.
Тобі знадобилися б дні. Ось я зібрала за кілька секунд. Сподіваюся, це допоможе.
А вона подорослішала.
Попіклуйся про безпеку Екскалібура!
Дістаю ключ Порожнечі!
Прощавай, зорельоте.
Знову сліпа.

Я так не думаю.
Остання перевірка відваги.
Дівчинко.
«Твої друзі мертві або скоро стануть такими. Я переміг».
«Але я ґрінер. Я створений із чогось кращого — створений для чогось кращого».
Я дарую тобі милостиву смерть.
Якщо хочеш щось сказати наостанок…
Скажи їм не…

Ґх-х… Не…
Годі базікати, Воре.
Мій тенно.
Що Качечка казала про помсту?
Що лишаєш щось позаду…
А воно повертається сильнішим?
Побачимо.

Виплати за це…
Мене вб’ють.
Тенно.
Тут наші стежки розбігаються.
Але знай, що де б ми не були, у яких війнах не билися б…
ми битимемося разом.

Щойно зв’язок із зорельотом розірвався, я втратила зір. Але всесвіт тепер для мене значно яскравіший.
Я б винагородила твою доблесть відпочинком, тенно.
Але нашою системою шириться хаос.
Війна зовсім не закінчилася.
Нові друзі…
Грошей за передавання даних вистачило на ремонт і відсотки за місяць щонайменше. Це вже щось.
Уперед і вгору!

Навіть нове місце, яке можу назвати своїм.
Зі спогадів минулого, що ще станеться, ми знаємо про тебе. Ти говорила, говориш та говоритимеш багато…
з нею.
Я… з ким?
Заради Унум…
«Саме так».
Після усього пережитого, усього за що билися…
Я не можу не відчути краплину надії.
Кінець.

Кінець

Почитаємо наступний комікс?